Серпнево загорівся гладіолус.
Велично-гордо дивиться на світ.
Притишили пташки в садочку голос.
Русяві пасма у смарагди віт
Вплітає ніжно сонце на світанку.
О серпень!.. Композитор і поет.
Самотній силует... Стара альтанка.
То – я ще нині з літом tet-a-tet.
Поезія в душі... Чарує всоте
Цих юних айстр прекрасна акварель.
І пише серце, пише знову ноти,
І хвилями, що падають зі скель,
Натхнення заливає світлий ранок.
І в моцартівській легкості летить
Та музика - прекрасна, мов світанок:
Ще все живе, ще світиться, тремтить.
Ще ризи не вдягнули хризантеми,
Листочки не падуть ще долілиць,
Немає ще одвічної дилеми:
Чи впасти на коліна, впасти ниць,
Наслухавшись ліричного сопрано
Осінніх елегійно-чистих плес?
Чи осені, співаючи осанну,
Вознестись до зажурених небес?
Ще золото не викуплене в сонця,
Ще смуток відторгається й печаль,
Ще ангел літа з правом охоронця
Не підпускає осінь з-за плеча...
А гордий гладіолус так палає,
В ім’я Краси і світиться й горить.
Лиш серпень – він поет – він добре знає:
То літечко, прощаючись, кровить...
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 4789 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : пропасть - Fylhbfyjd Gfdtk С Александром я познакомился ,кажется зимой на одном из православных форумов.Как обычно,я закрывал ящик.А как заново открыл ОЧЕНЬ захотелось сделать приятное этому человеку. Надеюсь не обидел.Послал,вложив вот это :
Готово! Примите сей скромный труд. Простите, что затянул. Надеюсь, слова сего опуса ничем вас не обидели и не задели. Через пару минут адрес этого ящика будет ликвидирован. Нужно будет – придумаете как связаться.
Итак, оформите и перешлите в литстудию «Белкин». Сообщите им, что мне в сети нет опять. Вымотали меня, если честно, последние три года, а последняя история и просто добила. Ладно, сами все знаете. Адреса давал, которых нет - найдете. Можете, кстати, и не «Кружева» послать, и за одно и словечко обо мне замолвите и моих пропавших рукописях.
И, простите за наглость, просьба о скачке и пересылке ее Белкину остается – обратиться больше признаюсь и не к кому. Можете эту просьбу как и исповедь разместить на своём портале, вдруг кто и аукнется.
Всё. Возможно, прощайте! Удачи!
«Форест Гамп»
PS: Признаюсь, было интересно и приятно с Вами работать, чем с т.н. «друзьями»-земляками: не было необходимости бесконечно бегать, звонить, объяснять, выслушивать ахинею…
